Історія ДПТНЗ “Свеський ПАЛ”

Віхи розвитку та реорганізації закладу

1922 р.-1927р.-організовано школу фабрично – заводської освіти.

1928р.-технікум з підготовки спеціалістів вищого ґатунку

1930р.-фабрично-заводське училище

  1951р.– ремісниче училище №8

   1966р.- Свеське міське професійно-технічне училище

  1979р.– Професійно-технічне училище №3

  1983р. Свеське професійно-технічне училище №3 ім. Спартака Железного

2004р. –ДПТНЗ “Свеський професійний аграрний ліцей”

Робітнича професія – це широкий діапазон можливостей молодої людини в сучасному виробництві. Праця в тій галузі, до якої є схильності й інтерес, праця за велінням серця та розуму розкриває в людині всі здібності, таланти, а може й геніальність. Нині без спеціаліста, майстра своєї справи не обійтися.

В кожному технологічному процесі відбиток перш за все робітничих рук. Без робітника не впроваджується жодна найвища ідея вченого, наймодернізованіший проект інженера, конструктора, не буде працювати й найновіша техніка. Саме руками робітника й створюються матеріальні цінності родини, добробут народу, процвітання України.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

У 1922 році в селищі Свеса в приміщенні маєтку та заводських майстернях М.М.Неплюєва було відкрито школу фабрично-заводського учнівства(ФЗУ), яка б мала готувати висококваліфіковані кадри із слюсарної та токарної справи; шоферів, компресорщиків і шишельників. З роками назву освітнього закладу змінювали (ФЗО №10, технікум, РУ №8, ПТУ №3, СПТУ, МПТУ, СПАЛ), але незмінною залишалась мета установи-навчальної, професійної та виховної діяльності.У радянські часи, стабільні п’ятирічки та у важкий час економічних і політичних потрясінь училище не збилося з налагодженого ритму роботи. Навпаки, коли інші терпляче очікували допомоги зі сторони, педагогічний колектив та адміністрація училища продовжували наполегливо працювати по зміцненню навчально-матеріальної бази.

Керівництво навчальним закладом здійснювали протягом його історії: Дубовик М.І – 1924-1930 рр.,

Лисиця Ф.А. – 1930-1953 рр., Кондратенко М.Д – 1953-1957 рр., Гриценко О.І. – 1957-1970 рр.,

Філін В.Г. – 1970-1974 рр., Мирошниченко В.М. – 1974-1996 рр., Копилов В.П. – 1996-1997 рр.,

Сергієнко М.Й. – 1997-2010 рр., Дяченко Р.І. – 2011-2014 рр., 2014 рік – березень 2023 року – Родителева Т.В.; а з квітня 2023 року по сьогодні виконуючий обов’язки директора ДПТНЗ “Свеський ПАЛ” – Копитько Андрій Миколайович.

Найбільша кількість випускників припадає на 70-ті роки, коли навчалося до 600 учнів, а всього за час існування навчальним закладом було підготовлено і випущено спеціалістів за 25 професіями більше 20 000 учнів. Серед них є Герой Радянського Союзу, генерал армії, майстри «золоті руки», чудові спеціалісти і просто добрі люди. Багата історія ліцею своїми династіями, як учнівськими, так і робітничими. Від діда до онука перейшла естафета навчатися в стінах ліцею Щербини І.І., Прядка О.І., Мірошниченка В.М. Сім’я Ковальових тісно з ним зв’язана і до цієї пори. Ось вже півстоліття це сімейство віддає сили і натхнення для навчання і виховання учнівської молоді. Завдяки згуртованості колективу, навчальний заклад ще за радянських часів неодноразово отримував визначні нагороди, займав призові місця на обласних конкурсах, республіканських виставках технічної творчості, Всеукраїнських конкурсах педагогічної майстерності. Головною історичною нагородою майстрам в/н (Ковальову М.І., Клименку В.Г. за виготовлення деревообробного верстата) стала срібна медаль на Всесоюзній виставці досягнень народного господарства (ВДНГ).

Пишається освітній заклад викладачами, які здобули високе звання в конкурсі «Золоте серце».

(Дроздова З.В., Кошлякова О.М., Родоман Н.Г).

Завдяки новітнім поглядам на професійно-технічну освіту, наші викладачі та майстри виробничого навчання (Калюжний В.А., Лавренченко О.В., Бурковська Н.А.) брали участь у Міжнародних виставках “Сучасні заклади освіти” й здобули для ліцею три медалі (золоту і дві бронзові).

На сьогодні заклад має свої історичні традиції, професійні злети. Пишається випускниками і педколективом, з перспективою вглядається в майбутнє машинобудування, промисловий та аграрний напрямок розбудови України.